В безупречном Эдемском саду не весна и не лето -
Межсезонье, уснувшее в сладких объятиях Феба.
Остроперым, алмазным лучом, ожидая рассвета,
Безупречное солнце проткнуло нетленное небо.
На две тысячи лет растянулась упругая темень,
Но сегодня расширится бездна и выпадут звезды,
Пробудится Эдем, неуклюже бегущее время
Остановит свой бег и свернется в подстрочии слезном.
Слишком поздно рыдать о потере родных и любимых,
Потому, что сейчас отболит и рассыплется память…
В безупречном Эдеме весна. Тихим ветром гонимы,
Лепестки отцветающих вишен бросаются в пламя
Безупречного Солнца…
Прочитано 3778 раз. Голосов 7. Средняя оценка: 4,57
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Классикой повеяло...
Небольшое замечание. Если небо - прозрачное (прозреваемое), то лучу уже не надо протыкать его - он свободно проходит. Комментарий автора: Спасибо огромное, подумаю как изменить.
Игорь
2008-08-13 18:14:53
Полная луна на небе
Светит на цветы сливы.
А зарплата не скоро. Комментарий автора: Да, проблема...жаль, взаймы дать не могу
Чёрный Георг
2008-08-14 10:11:57
Хороший стих, Светочка! С очень точно продуманной архитектоникой.
Одно только предложение: заменить в 1 строфе "новоявленно" на "безупречное". Это еще крепче свяжет композиционно начало стиха и финал. А кроме того наречие здесь как-то неважно смотрится после деепричастного оборота, - прилагательное будет выглядеть лучше и привычнее для слуха.
Со знаками - вот небольшая помощь: во 2 строке 1 строфы первая запятая не нужна; во 2 строфе во 2 строке запятые не нужны. В 3 строфе во 2 строке запятая не нужна. А в последней строфе после "весна" я бы поставил точку или точку с запятой. Комментарий автора: Спасибо огромное, исправлю. Вы очень мне помогаете, премного благодарна.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
