Мы гуляли по ночному Таллину и слушали нежность…. Нежность приближающейся весны. Мы понимали, что она уже где-то совсем близко, вот уже и теплом повеяло, и пробивающаяся еще из под твердой, зимней земли, трава, мягко поблескивая отблесками фонарей, шептала нам об этом… И утки, укладываясь на ночь в небольшие водные лужицы, поглаживая друг друга клювами, тихо кряхтя, как бы говорили, ну вот и тепло пришло… Весна!
Старый Ханс, как и сотни веков назад, важно прогуливался по ночному старому городу, проверяя все ли готовы к приходу Весны и зажигал фонари для теплого весеннего ветерка на старинных, мощенных улочках. А ветерок, мягко улыбаясь, заигрывал с загулявшимися парочками, заставляя их прижиматься теснее друг ко другу и шептать о нежности…
И парочки, застыв под крутыми арками старинных домов, целовались и проливали нежность Любви, нежность нарождающейся Весны, радость нового теплого солнышка.
И тепло этой нежной Любви пробуждало природу, давало силы ветерку и он, носясь по городу, окрашивал все в яркие цвета радости и нежности, пробуждая всех от зимней спячки.
Весна пришла, посмотрев ранним утром в окно, говорили люди…
А это просто, загулявшиеся парочки, дарили миру Нежность!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сон - Наталья Незнакомкина В "В контакте" была дискуссия на тему наркотиков и их легализации. То, что писали некоторые, послужило причиной написания этой юморески. Написала юмореску впервые, так что простите, если что не так.
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.